Меню сайту
Календар
Архів записів
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Мій досвідВ умовах реформування системи освіти в Україні, мета якого – гуманізація та демократизація освітнього простору, переорієнтація навчання на особистісний розвиток учнів, на досягнення ними суспільно зумовленого рівня компетентності, помітнішими стають тенденції до переосмислення складових процесу навчання. Інноваційні методи і технології є невід’ємним компонентом процесу навчання. Важливими для вивчення, я вважаю, історико-методичні праці українських учених та педагогів К.Баханова, В.Бойка, О.Малій, В.Мисана, О.Мокрогуза, В.Островського, Р.Пастушенка, О.Пометун, В.Сотниченка, Ф.Турченка, та ін., у яких висвітлено підходи до використання технологій на уроках, проаналізовано спроби розв’язання проблеми оцінювання учнів, схарактеризовано різноманітні прийоми та типи завдань. Отже, об’єктивні потреби розвитку історичної освіти в Україні, практика навчання історії в загальноосвітній школі, а також теоретична нерозробленість зазначеної проблеми обумовили вибір та актуальність теми мого досвіду «Використання інноваційних технологій як засіб формування предметних компетентностей на уроках з історії в загальноосвітній школі». Проблему використання інноваційних технологій з історії я опрацьовую на матеріалі 5-11-х класів. Мають свої особливості курси історії: у 5-му класі – пропедевтичний курс, у 6-му класі - інтегрований курс. Мета досвіду – визначити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання інноваційних технологій на уроках історії. Відповідно до мети визначено такі завдання: − на основі аналізу психолого- педагогічної та методичної літератури з’ясувати сутність і зміст поняття інноваційні технології; − визначити методику викладання в контексті компетентністного підходу до навчання історії; − обґрунтувати методичні умови ефективної організації технологій на уроках історії загальноосвітньої школи; − з’ясувати особливості проведення уроків історії з використанням інноваційних технологій в масовій практиці загальноосвітньої школи; − розробити та перевірити експериментальну методику проведення інтерактивних уроків з історії в 5-11-х класах. В своїй роботі велике значення приділяю вивченню нормативних документів. Мені цікаві нові ідеї, які б допомогли вирішити важливі на мій погляд завдання сучасної школи взагалі і мої, як вчителя, зокрема:
Мені імпонує як модель - особистісно орієнтоване навчання і виховання. Саме така модель дає можливість врахувати можливості дитини, зацікавити її до осмисленого вивчення навчального матеріалу, залучити її до активності на будь-якому етапі уроку. Учні приймають участь у формулюванні проблеми, визначають основні питання, працюють з різними джерелами, узагальнюють, диференціюють, висловлюють власну думку, сперечаються, оцінюють власну діяльність на уроці. Така модель потребує адекватних форм та засобів організації навчального процесу. Тому в моєму творчому доробку – Широко використовую такі форми роботи учнів, як «Мозковий штурм», «Відкритий мікрофон», «Акваріум», використовую також метод «прес». На уроках поєдную індивідуальні і групові форми роботи, створення проектів. Уроки з історії не можливо уявити без роботи із писемними джерелами. Учні аналізують статті для ілюстрацій того чи іншого явища, використовують фотодокументи з газет, посилаються на телевізійні передачі. Без самоосвіти людина не зможе забезпечити безперервної освіти в умовах світу, що увесь час оновлюється. Тому важливо озброїти учнів навчальними прийомами, навичками. На уроках історії це не лише аналіз джерел, але і робота зі словниками, понятійним апаратом. Учні записують усі поняття, про які мова йде на уроці. Іншою формою роботи є порівняння термінів. Значне місце відвожу для формування навичок узагальнення. З цією метою учні виконують завдання скласти схему, таблицю. Не менш значимим є завдання формування мовленнєвої компетенції. Учні мають вірно вживати терміни. Під час дискусій, бесід, роботи в групі, вони обмінюються думками, підтримують полеміку, вчаться поважати думку один одного. Однією з ключових проблем, над якими я працюю, є формування соціальної компетенції. Формуванню цієї компетенції сприяють рольові ігри, уроки-суди, які ми з учнями використовуємо вже кілька років поспіль і на уроках, і під час проведення позакласних заходів. Останнім часом я почала використовувати комп’ютер у навчальному процесі. У мене склалися такі форми застосування ІКТ на уроках історії:
Власний досвід роботи показав, що при створенні учнями комп’ютерних презентацій, формуються найважливіші в сучасних умовах навички: - Критичне осмислення інформації - Виділення головного в інформаційному повідомленні - Систематизування та узагальнення матеріалу - Використання Internet-ресурсів: додатковий матеріал (тексти, діаграми, схеми, відео – матеріали). У процесі демонстрації презентації учні набувають досвіду публічних виступів, який стане в нагоді в їх подальшому житті; включається елемент змагання, що дозволяє підвищити самооцінку учня. Використання комп’ютерів на уроках дозволяє підвищити ефективність діяльності вчителя та учнів. Я використовую освітні ресурси Інтернету для пошуку новітніх статистичних даних, газетних і журнальних статей, наукових публікацій, телевізійних передач та ін. Інформаційні технології дозволяють по новому використовувати текстову, звукову, графічну та відео інформацію. Це дозволяє залучити різні джерела інформації. Учні активно використовують навички роботи з комп’ютером. Цікавим поєднанням історії з інформатикою та знаннями з художньою культурою є створення і робота з малюнком-загадкою. Під час підготовки такого завдання можуть прийняти участь діти на заняттях з інформатики (підбір матеріалу з інтернету, створення ссилок, презентацій, робота в різних комп’ютерних програмах). Більш складним у підготовці є створення інтерактивного плакату. Але, якщо малюнок-загадку можна використовувати на окремому етапі уроку, то інтерактивний плакат може стати основою уроку. Даний вид завдань вимагає використання інтерактивної дошки. Застосування вказаних форм роботи дозволяє не тільки створити умови для економії часу, здійснювати роботу щодо стимулювання та розвитку пізнавального інтересу учнів, формування у них навичок роботи з інформацією. Із власного досвіду наведу приклади використання міжпредметного зв’язку. Історія - математика. Розв’язання хронологічних задач. Розв’яжіть вираз і дайте відповідь: яка подія відбулася в отриманий у результаті рік? (250 ∙ 10 : 4 + 148) ∙ 3 – 520 = Відповідь: 1799 – рік завершення революції у Франції, встановлення консульства. Історія – образотворче мистецтво – художня культура. На уроках історії візуальні джерела вступають як рівноправні з текстовими: фото, плакат, карикатура, художня картина. Вивчається мистецтво різних епох та його вплив на розвиток суспільства. А на уроках образотворчого мистецтва, художньої культури учні конкретно вивчають деяких представників мистецтва, їхні твори та їхній внесок в мистецтво. Робота з художньою картиною. 8 клас, тема 3. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Учнів можна об’єднати у дві групи. Кожна з них отримає свої питання до даних ілюстрацій. Розгляньте ілюстрації №1 і 2, опишіть їх композиції. Іл. №1. Б.Хмельницький проголошує промову в Переяслові 1654 р. Художник невідомий, гравюра.
Іл. №2 Б. Хмельницький в Переяслове 1654 р. Літографія В.Сизова
• Як ви гадаєте, яка подія на них зображена? • Що вам відомо про традиції скликання козацьких рад? • Які питання на них вирішувалися? • Зіставте і порівняйте обидва зображення. Знайдіть спільні і відмінні ознаки. • Як ви гадаєте, делегація котрої із країн зображена на ілюстрації №1. • Що привело чужинців до Гетьманщини? Поясніть свої міркування. Опрацювання цього методу не пройде без сліду, бо дозволяє сформувати історичний образ минулого, який сприймається як розумом, так і серцем дитини. Історія – кіномистецтво. Згідно з державною навчальною програмою «Художня культура» в 9 – 11 класах передбачено вивчення вітчизняного та зарубіжного кіномистецтва. На нашу думку, це дає досить широке коло для створення міжпредметних завдань в межах історії та художньої культури. Художні відеоматеріали відзначаються великим мотиваційним потенціалом, однак як навчальний засіб вони мають ряд недоліків. Щоб їх усунути, учитель історії має, добираючи художній кінофільм, керуватися наступними критеріями:
Наведемо приклади міжпредметних завдань, що можна використати на основі художнього кінофільму. 8 клас, тема 3. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. Приклад. Художній фільм «Тарас Бульба», режисер Володимир Бортко, 2009р. Транслюється кадр з фільму. Завдання: назвіть картину і її автора, що підходить по сюжету до даного кадру.
Відповідь: «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» Художник І.Рєпін. 1889-1896рр. Історія – географія – інформатика. При вивченні створення держав важливо звертати увагу на особливості географічного розташування, природних умов, соціальної структури регіону. Фактично в курсі географії та історії вивчаються одні й ті самі процеси з урахуванням специфіки кожного предмету. Використання зв’язків даних курсів розширює знання учнів про організацію світу, соціально-економічний розвиток країн на різних етапах розвитку, розвиває вміння користуватися картографічним матеріалом. Зі всього вище сказаного можна зазначити, що використання іноваційних технологій на уроках історії дозволяє:
Система позакласної роботи включає роботу факультативу, історичного клубу «Юністор», тижні історії, конкурси робіт на різну історичну тематику, малюнків, лекторська група, проведення конференцій, круглих столів, робота шкільної преси, історичні вікторини, участь учнів в олімпіадах з історії. Значне місце у системі вихованні і освіти займає кабінет історії. В кабінеті зібрані і систематизовані нормативно-методичні посібники, необхідні для роботи на уроці, на заняттях факультативу. За інформацією та іншими джерелами звертаються до кабінету учні і вчителі школи. В кабінеті є також таблиці з історії, словники. Тут також оформлений стенд. Крім викладання предмету історія, маю факультатив « Історія рідного краю» у 7-му класі та «Визначні постаті України» в 11 класі. Заняття дали можливість збільшити кількість учнів, які зацікавились вивченням предмету та проявили бажання брати участь у позакласній роботі. У позаурочній діяльності маємо такі результати: Районний тур олімпіади з історії
Конкурси реферативних робіт
Кожен рік мої учні приймають участь у Всеукраїнському конкурсі знавців історії «Лелека». Маємо такі результати.
Загін «Юністор», що існує при шкільному історико-краєзнавчому музеї, яким я завідую, веде пошукову роботу, займається пропагандою правоосвітніх знань. Неодноразово приймав участь у районному історико-правовому брейн-рингу.
Крім викладання предмету, приймаю участь у методичній роботі. Була учасником районних семінарів для вчителів з наступних тем: «Новітні технології» 2014р., «Активізація пізнавальної діяльності» 2013р., «Формування предметно-правових компетентностей учнів» 2012р. У 2015 році підготувала і провела на базі районного відділу освіти семінар для вчителів історії по темі «Інтерактивний урок історії як засіб реалізації міжпредметних зв’язків». Була слухачем тренінгу при ДонІППО з електронного врядування для вчителів загальноосвітніх шкіл у 2013 році. В 2012році : зайняла ІІІ місце у районному турі Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник року». В 2013р. : була переможцем районного етапу і стала учасником обласного етапу конкурсу для вчителів суспільних дисциплін «Компетентнісно орієнтований урок історії та правознавства» в номінації «Правознавство, 10 клас». Отримала подяку від управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації за вагомі досягнення у справі навчання і виховання молодого покоління. Отримала подяку від голови районної ради як лауреату районного конкурсу «Кращий працівник року». У 2014 році нагороджена грамотою від Донецького обласного товариства ім. Олекси Тихого за якісну підготовку лауреата VII Олексиних читань. У 2015році зайняла ІІ місце у районному турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» в номінації «Учитель правознавства».
|